- застояний
- —————————————————————————————засто́янийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
застояний — а, е. 1) Який застоявся на одному місці, затерп від довгого стояння. 2) Який довго був без руху, без роботи. 3) Який довго не висихав, не витікав. 4) Який має поганий запах, смак; спертий, зіпсований (про повітря, воду) … Український тлумачний словник
застояний — на, не, Пр. Який був довго без руху; який довго не витікав і не висихав; спертий, поганий запах … Словник лемківскої говірки
гнилий — а/, е/. 1) Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. || Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). 2) Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). 3) перен. Порочний у якомусь аспекті … Український тлумачний словник
застоялий — див. застояний … Український тлумачний словник
застояність — ності, ж. Абстр. ім. до застояний … Український тлумачний словник
перестояний — а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. || Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.) … Український тлумачний словник
затхлий — (сповнений неприємного запаху), застояний, спертий, застоялий, смердючий, тухлий; гнилий (про воду, водойми) … Словник синонімів української мови